Владимир Замшанский

Клён опавший (Есенин)


клене мій опалий
клене льодом веритий
що стоїш зігнувся віхолою витий?
може щось побачив або щось ти чуєш
наче погуляти за село прямуєш
і мов сторож п"яний став ти на дорогу
потонув в заметі підморозив ногу
я і сам сьгодні не стійкий з хитанки
не дійду до дому з розбитної п"янки
он зустрів вербичку там сосну примітив
з віхолою разом ім співав про літо
сам собі здавався я таким же кленом
тільки не опалим а іще зеленим
і утратив сором одурівши в тріску
мов чужу дружину я обняв берізку



ОЦЕНИТЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ:
Категория: Переводы стихов | Просмотров: 765
 
Рейтинг: 0.0/0



КОМЕНТАРИИ


Имя *:
Email *:
Код *:

  Мои стихи