Владимир Замшанский

Кони привередливые (Высоцкий)


вздовж обриву понад прірвою, по самому по краю
я коней своїх нагайкою шмагаю, поганяю
щось повітря мені мало – вітер п`ю, туман ковтаю
чую з захватом смертельним: пропадаю, пропадаю!

повільніше мої коні, повільніше ви!
хай не скорить тугий вас батіг!
але коні щось попались мені впертими –
і дожити не встиг, й доспівати не встиг.

я коней напою
пісню встигну мою –
хоча б мить та іще постою
на краю…

згину я – пушинку мене ураган змете з долоні
і по снігу мене вранці понесуть галопом сані
ви тоді на крок повільний перейдіть же мої коні
хоч на трохи, та продовжте шлях у сховок мій останній!

повільніше мої коні, повільніше ви!
не указ вам канчук і батіг!
але коні щось попались мені впертими –
і дожити не встиг, й доспівати не встиг.

я коней напою
пісню встигну мою –
хоча б мить та іще постою
на краю…

встигли ми: до Бога в гості тяжко дуже запізнитись
та що ж ангели співають там такі страшні молитви?!
чи можливо то дзвіночок розійшовся від ридання
а чи я волаю коням,  не несіть так швидко сані?!

повільніше мої коні, повільніше ви!
не летіть ви благаю навскач!
але коні щось попались мені впертими –
раз дожити не встиг, доспівати б хоча!

я коней напою
пісню встигну мою –
хоча б мить та іще постою
на краю…



ОЦЕНИТЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ:
Категория: Переводы стихов | Просмотров: 447
 
Рейтинг: 0.0/0



КОМЕНТАРИИ


Имя *:
Email *:
Код *:

  Мои стихи